Сторінка:Малороссійскія пословицы и поговорки. Собранные В. Н. С. (1834).djvu/31

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 21 —

Пишый конному не товарищъ.

Пый, ижъ, по́кы ритъ свижъ; умретця, все мынетця.

Плачься Богу, а слёзы вода.

Плюнь на ра́кы, а юшку геть вылый.

Покы сонце зійде, роса очи выисть.

Повозывъ попа въ решети́.

Попавъ палцемъ въ небо.

Попався жучку, панови́ въ ручку.

Поздоровъ Боже нашого Бога, то все гараздъ буде.

Помовчь язычку, ка́шкы дамъ.

Покы хвалько нахвалытця, а будько на будетця.

Побильшъ хлиба ижъ, а поменьшъ говоры.

Повадится кухоль поводу ходыти, поки ухо ёму зломлятъ.

Повадится вовкъ у кошару ходыты, покы ни одніи вивци не бу́де.

Прыливъ бы въ ложци втопывъ.

По бороди́ текло, та въ ро́ти не було.

Покирне теля двохъ матокъ сцеть.

Побыла лыха годына, от-та чужа ныва, та позы́ченый серпъ.