Сторінка:Манило Іван Пеани і кпини 1960.djvu/13

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

 НЕ ПНИСЬ ДО КИЄВА…

 Якийсь нездара-галичмен
Узявся „Київ” друком видавати…
Дурний, дурний! А доляри любив хапати…
А щоб в журнал хоч мотлоху напхати,
 Зібрав сяких-таких імен
(Бабак, Ізаров, Пшиндик, Бен)
Та й ну гукать: „Овва!
Від нас хитається Москва!…”
Аж читачі вже стали чхати.

Мораль тут проситься сама:
Не пнись до Києва, як розуму кат-ма!

Філядельфія, 1951.

 

 ТРАКТОР І СЛОН

Слонові Трактор вперся в зад —
Гуде, реве, зіпхнути хоче…
Ні з місця Слон! Ще й, певно, рад:
Приємно ззаду щось лескоче.
Ніхто ж не ждав, звичайно, чуда,
Щоб Слон та силу мав таку…
Природо-матінко! Ще буде
Цей слон ходить на повідку!