Глузливо Коник-стрибунець. —
Чи віриш в те, що вище й вище?
Чи тільки віриш… в гаманець?”
— Хоч знають всі: я — Жук… й моя хатина скраю…
Та я, проте, не кум тобі й не сват:
В чужу релігію, як ти, я не скакаю,
Із Києва до Риму не літаю…
Ти ж — релігійний ренеґат!!!
1955
ЛАСТІВКА І ПАВУК
Де сонце злоторунить води,
Де хвиля котиться до рук,
Жив син облудної породи — Павук…
Павук! Від цього Павука ще
Ніхто не знає вороття:
Він зловить Муху — і пропаще Її життя.
Розставивши тенета всюди,
Поліз він хижо на ріллю,
І злісно мріяв: „Добре буде,
Коли ще й Ластівку зловлю.
Вона ширяє в високості,
Похмурости розбивши спліт…
Я потрощу їй крила й кості
І крівцю буду пить!”
A Ластівка собі літає,
Дарма, що ворог наставля,
