Сторінка:Маркіян Шашкевич. Твори (Київ, 1960).djvu/64

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
ТУГА ЗА МИЛОЮ


Із-за гори, із-за лісу
Вітрець повіває.
Скажи, скажи, тихий вітре,
Як ся мила має?!

Чи здорова, чи весела,
Личко рум'яненьке;
Чи сумує, чи горює,
Чи личко бліденьке?

Бо я тужу, бо я плачу,
Сльозами вмиваюсь,
Веселої годиноньки
Вже не надіваюсь!

Коби мені крильця мати,
Соколом злетіти,
Тяжку тугу із серденька
При милій розбити!

Ой літав бим, ой літав бим
Щодень і щоночі,