Сторінка:Марк Твейн. Пригоди Тома Соєра.pdf/57

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

і закрила личко малою біленькою запащиною. Том обняв її за шию й говорив:

— Тепер Бекі, вже майже все зроблено, — тільки ще поцілуватися. Не бійся. Тут нічогісінько немає злого. Та ну, Бекі, не вередуй!

І він сіпав її за руки і за запащину.

Малу-помалу вона спустила руки й показала личко, що аж пашіло від бігання. Том поцілував її в червоні губки.

— Видиш, Бекі, вже все скінчилося. Після цього вже нікого на світі не можеш любити, тільки мене і за мене віддатися, а більше за нікого і ніколи, во віки вічні амінь! Хочеш?

— Добре, я не хочу нікого иншого любити кромі тебе і тільки за тебе піду замуж, Томе, але й тобі, Томе, також не вільно з ким иншим женитися.

— Розуміється! І до школи ти вже мусиш іти зі мною і зі школи, але коли ніхто не видітиме, а на забавах я буду вибирати все тебе, а ти мене, так завсіди роблять заручені.

— Ах, як це гарно! А я того досі не знала!

— Страх гарно! От, як я був заручений з Еммі Льоренс…

Дівчинка почувши це, широко розплющила оченята і Том відразу побачив, що попався. Збентежений замовк.

— Ой, Томе, то я не перша твоя наречена?

З її очей полилися сльози. Том став потішати її.

— Не плач, Бекі. Бог з нею, з тою Еммі… я вже не люблю її…

— А таки, Томе, думаєш про неї, я се добре знаю.

Том хотів обняти її за шию, але вона сердито відіпхнула його, повернула лице до стіни і гірко плакала. Том знову підійшов, щоб її заспокоїти, але вона знову