Цю сторінку схвалено
нутї зник враз з бричкою і кіньми зперед веранди гордовитого дому.
— А, попе проклятий! — кричала на весь рот панї Ванда — насїнє хлопське! Щоб ти нїколи тих порогів не був переступив за житя мого.
— Петре! — кликнула вона на вбігаючого до сьвітлицї наляканого слугу. — Відчиняй вікна, давай кадила, тут догтьом чути… а! а! а! — і повалила ся в умлївах на застелений диваном поміст.
