муністична Партія (б) України, областна організація Р.К.П.] участи не приймала, вважаючи цей рух шовіністичним. Дякуючи цьому, клясово найбільш вихований руський пролєтаріят на Вкраїні зістався поза українською революцією, уважаючи її буржуазною та забуваючи, що завданням пролєтаріяту і являється вести буржуазно-демократичну революцію до кінця.
Партія большевиків, стоячи осторонь од української національної революції, не використала її для розвитку соціялізму, вона не використала революційного настрою української соціялдемократії для національного обєдинення і соціяльного визволення трудящих, для розколу в середині українського національного бльоку, для диференціяції українського пролетаріяту від буржуазії. Вона так і лишилася внішною силою у відношенню до української революції і навіть не була обединена у всеукраїнському масштабі для боротьби з українською дрібною буржуазією, що захопила в листопаді 1917 владу на Вкраїні і створила „Українську Народню Республіку“. Стан клясової боротьби пролетаріяту на Україні погіршився ще виповідженням Совнаркомом Росії війни Центральній Раді, яка перемінила громадянську війну в національну і параліжувала або кинула в обійми буржуазії революційні українські елєменти.
