Годі мовчанкою шкодити дальше справі народній, котора и такъ вже втерпіла багато черезъ те, що и Славяне и не-Славяне виробили собі о насъ Русинахъ мильне поняттє, будь-то ми самі вирікаємося нашоі руськоі народнёі самостайности въ користь якогось проблематичнёго єдинства Русі. Пора вже заявити передъ Богомъ и людьми, що жаденъ своєму народові жичливий Русинъ не признаєтця до народнёго єдинства зъ Москалями, такъ само якъ и до лядськоі народности ніколи не признавався, а друге: що кождий щирий, своєі народности свідомий Русинъ въ союзі зъ такою Россією, якою вона нині супротивъ нашоі Русі показуєтця, не бачить ніякого интересу для свого народу. Нинішня Россія єсть для Русі такимъ самимъ нещастємъ, якъ колись Польща. Ми вже пізнали Польщу, а нині пізнаємо, що-таке Россія. Попамятали нашихъ предківъ Ляхи, а нашихъ потомківъ мабуть Москалі попамятають. Страдання святоі наддніпрянськоі Русі закрівавляють народнє серце кождого галицького брата, кождого щирого, своій народности вірного Русина. Народнє єдинство наддніпрянськоі Русі зъ нашою галицькою — то єсть те єдинство за которе ми, а зъ нами всі щирі Русини, до посліднёго віддиху стояти будемо. Господеві слава, що не вся Русь попалася въ поробу московську; що підъ людянимъ берломъ нашого австрийського Царя остаєтця одна часть руського краю, де народові руському своєі правди домагатися и за кривду братнёі землі свій голосъ піднести вільно. Похіснуємо зъ нашоі волі.
