Щобъ лани широкополі,
И Дніпро, и кручи
Були видні, було чути,
Якъ реве ревучий.
Якъ понесе зъ Украіни
У синєє море
Кровъ ворожу… оттоді я
И лани, и гори —
Все покину и полечу
До самого Бога —
Молитися… А до-того
Я не знаю Бога!
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте,
И вражою злою кровъю
Волю окропіте!
И мене въ семъі великій,
Въ семъі вольній, новій,
Не забудьте помянути
Незлимъ, тихимъ словомъ.
