дуже менї прикро, що відкидаєш мої добрі ради — але і не накидаю ся. Коли добрі слова тобі не влад, так бувай здоров — та опамятай ся, бо ґаздісвтво твоє упаде і сам небоже знищиш ся таким житєм!.. (відходить).
ТИМКО. Га проклятий коміскнопф!… Пожди, научу я тебе, попамятаєш Тимка доки жити будеш!…
ГЕРШКО. (підходить до Тимка). Ни — і що-ж Тимку? Чи і тепер ще не схочеш моєї ради услухати?…
ТИМКО. Нинї, за годину, мушу з ним уладити ся!…
Присягаю на все в сьвітї
Що ся люто відомщу!
За зневагу понесену,
В десятеро відплачу.
Нехай кара на мене спаде,
Нехай ясний грім забє!
Я зневаги не дарую
Відбере він за своє! (2 рази).
Най до чорта забираєсь
Щоб не бачив його сьвіт —
Зі мною більше не стрічаєсь,
Коли хоче ще прожить.
Бо клянусь на день білий
На капральську мою честь,
Гірка доля його чекає,
Страшна буде моя месть! (2 рази).
(відходить).
ГЕРШКО. (сам). Іх габ ін шойн! Добрий ґе
