— 201 —
|
»Ей, Василю молдавський, господарю волоський!
Чи будеш зо мною биться, чи мириться?
Чи городи свої волоськиї уступати,
Чи червінцями полумиски сповняти?«
Тоді ж Василий молдавський, господар волоський
Листи читає, назад одсилає,
А в листах приписує:
»Пане гетьмане Хмельницький,
Батьку Зінов Богдане чигринський!
Не буду я з тобою ні биться ні мириться,
Ні городів тобі своїх волоських уступати,
Ні червінцями полумисків сповняти!
Не лучче б тобі покоритися меншому,
Нежели мені тобі старшому?«
Отоді ж то Хмельницький, як сії слова дочував,
Так він сам на доброго коня сідав,
До города Сороки поїзжав,
На город Сороку поглядав, іще стиха словами промовляв:
»Ей городе, городе Сороко!
Ще ти моїм дїтям козакам незаполоха —
Буду я тебе доставати,
Буду я з тебе великиї скарби мати,
Свою голоту наповняти,
По битому таляру на місяць жалування давати!«
Отоді то Хмельницький як похваливсь,
Так гаразд добре й учинив:
Город Сороку у неділю рано знад обіддя взяв,
На ринку обід пообідав,
К полудній годинї до города Сучави припав,
Город Сучаву огнем запалив і мечем ісплїндрував,
Тоді Ляхи із города із Сучави утікали,
Василю молдавському знати давали.
То Василий молдавський до Яс прибуває,
Словами промовляє:
»Ой ви Яси мої, Яси, були есте барзо красні,
Да вже не будете такі, як прийдуть козаки«.
То пан Хмельницький добре учинив:
Польщу засмутив,
Волощину побідив, гетьманщину звеселив.
В той час була честь, слава, військовая справа!
Сама себе на сміх не давала,
Неприятеля під ноги топтала.
|
Білоцерківська угода і третя війна.Лупул мусів заплатити Хмельницькому великі гроші, аби пішов собі з Волощини з своїм військом, і на Різдво обіцяв віддати доньку свою за Тимоша Хмельниченка.
Вже у лютому (февралі) 1651-го року знову почалася війна: польський гетьман Каліновский вступив в Україну, — бо полковник браславський, славний козак Данило Нечай забрав до свого полку сусідні округи Подільського воєводства; Каліновский велів йому іти геть, а Нечай не послухав. Але під Браславом, у містечку Красному, де стояв Нечай із військом, Каліновский напав на нього, погромив козаків (тоді була мясниця і козаки гуляли). Нечай наложив там головою.
