Сторінка:Микола Гнатишак. Історія української літератури, ч. I (1941).djvu/36

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
І. Староукраїнський стиль.

Найориґинальніший український стиль.

1. Терміном «староукраїнський стиль» означую словесно-мистецьку своєрідність тих найстарших форм української поезії, що збереглися в багатій скарбниці нашої славної усної словесности. Ця праукраїнська поезія різко відріжняється від творчости всіх інших періодів історії нашої літератури тим, що не навязує на ніякий готовий європейський стиль, а росте самобутньо, в формах найсвоєріднішого українського стилю. В устах народу бодай частинно збережений цей найориґінальніший наш стиль до найновіших часів.


Справа староукраїнської культури.

2. Новіші історики, а зокрема історіософи, стараються порвати з перестарілим іпоглядом, що всі культурні надбання на українській території зперед часів Київської держави — це речі для українського народу менш-більш чужі. На підставі археологічних, язикових і інших даних почали деякі письменники зглиблювати великі, прастарі культури, що без сумніву існували на українських землях ще і в античній добі, та сміли-