до мурування цегли, пісковика і великої маси цементового розчину, то тут заступив це все ломаний камінь, кований в правильні шестистінники.
Романщина відбила ся на українському будівництві доволі слабо. Вона обмежила ся тільки до декоративних подробиць (окрас), при чому старий українсько-візантійський стрій (конструкція) довгі часи остав ненарушений. Більш-менш те саме дасть ся сказати про вплив ґотицизму, який проникає до нас разом з опанованнєм українських земель литовсько-польською державою з XV. ст. почавши. З того часу датується повстання цілого ряду оборонних замків, з яких найзамітнійші Луцький, Острожський і Камінецький, при чому й самі церкви приймають твердинний вигляд.
Архитвором українського будівництва того часу являєть ся славна Покровська церква-твердиня в Сутковицях (на Поділлю). Построєна на хрестообразному пляні, якого кінці заокруглені. Будова на два поверхи. Внизу була церква, а поверхові башти служили до оборони. Обновлювання храму в минулому столітю принесло смерть для його прегарних бань і криш. Не всі одначе дослідники годять ся з поданою нами датою повстання цього храму. Так напр. проф. Павлуцький пересовує її аж у XVII. ст., називаючи храм „найстаршим камяним памятником українського бароку“.
._%E2%84%9608.jpg)
Сутковицька церква-твердиня.
Із замітнійших українських храмів того часу згадаємо церкву в Лаврові, Богородичну церкву в Рогатині, церкву св. Духа в Кодні та церкву-замок в Риботицькій Посаді (в Галичині).
Усіх їх характеризує переходовий стан тогочасного нашого будівництва від візантійщини до романо-ґотицизму.
Далеко глибше аніж романщина і ґотицизм сягнув у наше будівництво дух Відродження (Ренесансу), якого батьківщиною була Італія. Власне від XVI. уже сто-
