Сторінка:Микола Дерлиця. Композитор і иньші оповіданя. 1904.pdf/65

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

минав удари, віддалював ся від гнїзда і бачить ся дбав, аби притомити супірника. Нараз оба бузьки завернули до гнїзда, перегонювали один другого, а над гнїздом ударили на себе дзюбами, ногами, сплели ся крилами і покотили ся по стрісї в низ на той бік хати. За ними подала ся вона.

За недовгу хвилю поза ҳати вилетїв перший напасник і оглядаючи ся поза себе мчав ся крутим летом поміж будинки геть. За ним гонили обоє мої. Я справдї роскошував і благословив ту хвилю, коли вона станула при нїм на підмогу.