Цю сторінку схвалено
— 72 —
Саме в тій хвилї нечайно та досадно гримнуло над головами танцюючої дїтвори:
— А, так, то ти панському воробцеви вибив око!
Скрипка і Жучка від разу замовкли. Дїти оглянули ся.
Біля них стояв двірський гуменний у кашкетї, із стрепіхатими вусами, і показував здоровою черешнївкою на грушцї того панського воробця, що йому Івась вибив око.
Вся весїльна дружина глипнула на грушку, де була жертва страшного злочину. І хвиля зробила ся страшна. Івась задрожав як осиковий лист, кинув свою княгиню і дав ногам знати. Тай по цїлім весїлю тілько закурило ся.
Гуменний сьміючи ся пішов дальше своєю дорогою. Жарт, якому очевидячки були вітчиною давно минулі панщизняні часи, вдав ся йому гаразд.
