не попускати въ сему, нѣ черезъ очивидни̂, нѣ черезъ потаємни̂ яки̂ небудь засобы, нѣ черезъ супереченє, нѣ черезъ клятьбы, нѣ черезъ нагану.
За все во̂йско присягли гетьманы коронный й литовскій. „Обѣцяємось, казали вони, не ламати гадяцкои комісіи; нѣ родамъ нашимъ, нѣ во̂йску не попускати чинити се; а якъ бы хто небудь важився зламати, то по̂до̂ймаємося покорити того черезъ наше во̂йско“.
Дальше йшла присяга канцлєро̂въ, по̂дканцлєро̂въ, маршала посольскои палаты Яна Гнѣнского за всѣхъ заступнико̂въ Речи-Посполитои: усѣ, сливе однаковыми словами клялися нѣ чимъ и нѣ въ чому не шкодити або ламати гадяцку умову.
По̂сля того, якъ ско̂нчивъ присягу увесь урядъ Речи-Посполитои, приступили до присяги заступники во̂дъ Великого князѣвства Руского. Митрополіта кієвскій принѣсъ, оковану золотомѣ єваигелію, та хрестъ и поклавъ ихъ на столъ. По переду по одинцю выконували присягу значнѣйши̂ съ козацкихъ по̂сланцѣвъ, по̂двѣвши въ гору два пальцѣ, а пото̂мъ цѣлували євангелію; дальше вже по двоє отамано̂въ, осауло̂въ та сотнико̂въ присягали; а нарештѣ, що бъ не гаяти часу, останни̂ усѣ постали на вколѣшки, по̂днявши у гору двѣ пучки, а генеральный писарь Груша прочитавъ во̂дъ усѣхъ присягу; всѣ поцѣлували євангелію и хрестъ.
А присяга ся була ось яка:
„Мы, послы рускои людности, присягаємо за те Богови всемогущому, въ єдно̂й Тройцѣ сущому, що во̂дъ сего часу будемо вѣрными єго величеству государеви Яну Казимирови, королю Польскому й Шведскому и Великому князеви Литовскому, єго наслѣдникамъ и Речи-Посполито̂й; обѣцяємось по всякъ часъ оберегати ихъ во̂дъ усякого ворога, у всякому выпадку, своимъ тѣломъ, кровью, житємъ и худобою; цураємося усѣхъ спо̂локъ, яки̂ складени̂ були зъ иншими до сего часу, зносинъ съ чужоземными державами, особливо съ царемъ Московскимъ; обѣцяємося не приймати до себе й не выряжати во̂дъ себе посло̂въ, нѣ съ кимъ не листуватись не спытавши короля, єго наслѣднико̂въ, або Речи-Посполитои. За часо̂въ безкоролѣвя приймати удѣлъ въ обраню королѣвъ вкупѣ зъ усею Речею-Посполитою; не коити нѣякихъ бунто̂въ, а навпаки зупиняти найменшу заворушку, абы то̂лько про неѣ стало намъ
