Сторінка:Микола Костомаров. Гетьманованє И. Выговского и Ю. Хмельницкого (1891).djvu/118

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 108 —

Козаки, якъ не запевняли, не давали великои надѣѣ на те, що бъ няли имъ вѣры: бо коли за пять роко̂въ присягали королю, та не додержали присяги, то зъ якои же бы речи теперь було инакше. Козако̂въ поробили шляхтичами, але не всѣхъ, бо по̂сля сего була чутка, що Носача не ублаготворили тодѣ, якъ надавали шляхоцтво слугамъ Выговского. Не до смаку припало Полякамъ глузованє якогось то козака, що одержавши шляхоцтво, запытавъ у товариша:

„А що не довша стала тѣнь во̂дъ мене, якъ мене зроблено шляхтичемъ?“

Уласкавлени̂, вернулись козаки до свого Великого князѣвства, що не встояло навѣть въ часѣ своихъ засновинъ.


XVI.

Вже видимо, ско̂лько ворого̂въ мавъ Выговскій и єго партія, и якъ трудно имъ було во̂дшукати собѣ по̂дмоги у народно̂й масѣ. Гадяцкій трактатъ пускавъ на Украину панувати шляхоцкій ладъ, ненавистный черни. Те, чого наро̂дъ такъ боявся, теперь скоилося. Ще наро̂дъ не вѣдавъ докладно, що й до чого кладеться въ то̂й спо̂лцѣ, але єму вже досить було того, що Украина скуплялась съ Польщею: яку бъ не мало форму се злученє, наро̂дъ не хотѣвъ єго, бо споминки про минуле були ще дуже свѣжи̂:

Повернувшись зъ Варшавы, Немиричь узявся старшинувати надъ затяжнымъ во̂йскомъ, и порозмѣщувавъ єго у Нѣженѣ, Черниговѣ, Борзнѣ та иншихъ мѣстахъ. Пробуванє затяжного во̂йска все було вельми важкимъ народови и ставало за найголовнѣйшу причину ненависти до польского панованя. Не тямлючи, въ чому головна сила гадяцкои умовы, наро̂дъ добачавъ у сему пробуваню во̂йска на Украинѣ, повертанє до старого ладу. Ворогамъ Выговского та честолюбцямъ такій настро̂й народу — була ковѣнька на руку, бо скинувши Выговского, имъ самымъ можна було по̂ти въ гору. Протопо̂пъ Филимоновъ заходився ще щирѣйше. У Нѣженѣ приставъ до него Василь Золотаренко, Богдана Хмельницкого шуринъ. Во̂нъ сподѣвався зробитись гетьманомъ. У Переяславѣ Тимошу Цюцюрѣ тежь спало на думку до̂стати гетьманьства черезъ послугу урядови московскому. Обыдва супротивники, поки-що,