Сторінка:Микола Костомаров. Гетьманованє И. Выговского и Ю. Хмельницкого (1891).djvu/173

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 163 —

єму, що имъ бы було по серцю, коли бъ во̂нъ зложивъ гетьманьску булаву. Були таки̂, що сподѣвалися по̂сля Хмельницкого — гетьманувати; були й прихильники Выговского. На Юрія нарѣкали — разъ за те, що во̂нъ поступився Москалямъ въ Переяславѣ, а въ друге за те, що передъ Поляками во̂дрѣкся во̂дъ Руского князѣвства. Не було у Юрія вдачи, що бъ тягла людей до поко̂рливости єму. Козаки по̂длягали лишень по̂дъ того, за кимъ вызнавали силу моральну и матеріяльну.

Бенёвскій ще перше радився зъ Любомирскимъ, чого держатися польскому заступникови и прирадили пильнувати, що бъ Хмельницкій гетьманувавъ и дальше, а за писаря взявъ собѣ Тетеру: сподѣвалися, що Тетера буде прихильнымъ до Поляко̂въ. Бенёвскій гадавъ, що зъ Юрія якъ разъ такій гетьманъ, якого тодѣ треба було Польщѣ: держати єго въ своихъ рукахъ легше було, нѣжь иншого. Та й пошанованє козако̂въ до роду Хмельницкого могло сприяти на симпатіи козако̂въ.

Бенёвскій, приѣхавши до Корсуня, насампередъ ставъ вывѣдувати у полковнико̂въ, яки̂ у нихъ думки. Покликавъ ихъ до себе и мовивъ: „Юрій каже, що не хоче бо̂льшь гетьманувати: що якъ во̂нъ зречеться, кого гадаєте обо̂брати на гетьмана?“

Єму во̂дповѣдали: „Нехай Юрко положить булаву — а кого обо̂брати, про те нѣчого турбуватись… Мы вже маємо такого, що добре гетьмануватиме. Мы єго заразъ и выберемо.“

Полковники вели розмову такъ не, наче бъ то бажали по̂ддобритися до Бенёвского, гадаючи що й во̂нъ тои думки, що бъ Юрій не гетьманувавъ. Отымъ другимъ, на кого мѣтили полковники, бувъ Выговскій. Одначе хочь Выговскій и бувъ прихильникомъ Поляко̂въ, але вони тямили и те, що во̂нъ єднавъ Украину съ Польщею то̂лько федеративно, и въ само̂й речи добивався самосто̂йности Украины. Выговскій стоявъ за Велике князѣвство Руске, а Юрій во̂дрѣкся во̂дъ сего князѣвства. Стане Выговскій гетьманомъ, зновъ зайде рѣчь про князѣвство. Выговскій не во̂дрѣкся бъ во̂дъ него! во̂нъ зновъ почне вымагати прежнёго, здаватиметься на те, що польскій соймъ згодився на гадяцку умову. Далеко лѣпше, що бъ и далѣ гетьманувавъ Хмельницкій: за него й речи не буде про Руске князѣвство.