св. апостола Павла“ — 1623 р., „Бесѣды на дѣянія св. Апостолъ“ 1624 р., „Толкованія на Апокалипсис“ 1625 р. „Леїтургіаріон“ 1629 р., „Тріодіон“ — 1631 року й багато,багато инших.
Різниця між ними є, але вона полягає виключно в тому, що инші бачимо постаті святих, инші сцени і в невеликій мірі змінено де-які деталі в композиції. Останні зміни такі незначні, що говорити про них — як про елементи важливі композиційно — немає рації. Загальні маси архітектурної композиції залишаються ті самі для цілого століття.
Поруч з архітектурними арками, вихідні аркуші мають і инші композиції, але типів їх не багато На них бачимо, що середній просвіт завжди повторює загальну форму арки; цей просвіт утворено рамкою, що заповнена або орнаментацією з окремими сценами, як на „вктологішн’і“ 1646 року лаврського друку (мал. 2), або рослиною, або гілкою винограду, що несе на собі окремі образи погруддя святих, як на патерику теж лаврського друку, 1644 року.
Або-ж цю рамку заповнено низкою окремих ком¬ позицій — сцен із святого письма, як на книжці „Октоїх“ лаврського друку 1699 року, або на книжці „О тайнах церковных“ Львівського друку 1642 року, чи на передруку „Євангелія Учительного“ Кирила Ставровецького, що передрукував М. Рощанка, 1697 року.
В останній групі цікава як-раз ця рамка, як композиція, що складається вся з окремих сюжетних плям, що майже не вживають ні рослинної, ні геометричної орнаментації, крім занадто простих рам. Ця схема повстає перед нами як типовий зразок композиції цього роду.
До таких самих рамок з окремими плямами, що не звязані конструктивно одна з одною, але розміщені в архітектурній схемі, належить і вихідний аркуш у книзі Інокентія Гизеля „Мир сз Богом человєку“ лаврського друку 1669 року (мал. 3).
Залишивши одну центральну арочку з білою частиною аркуша, щоб умістити на ній назву книжки, майстер заповняє простір навколо окремими медальйонами, з картушами, чи без них, з образами священних подій та окремих осіб і зовсім не звертає уваги на традиційний архітектурний ансамбль.
10
