оскільки можна гадати на підставі цілої низки цілком технічних дрібниць у виданнях Московському та Виленському, виключаючи Львівське, бо воно явно не має нічого спільного з двома першими.
Ті майстри, треба це найперше сказати, що копіювали цю ритину, були копіїсти добрі, як і ті, що робили архітектурну рамку і передавали майже точно не тільки форми та рисунок свого зразку, але й окремі риси, їхній напрямок та навіть грубину. Звичайно, повторити точнісінько всі такі деталі не можна людськими руками без механічних засобів, а засобів цих у ті часи не було; це й є підстава для нашої гадки, що вгорі висловлена.
Цілу низку невідповідностей одного зразку до другого дослідувач знайде на тих чотирьох ритинах рамки і на трьох образах Луки. Всі їх перераховувати тут я не буду. Але основні, що легше й читачеві їх побачити, такі:
| Москва. | Львів. | Вильна. |
| 1) В цвіткові між двома кучерявими гілками — квітка з середнім пуп'янком, на ній похила риска, що вказує на пучок нерозквітлих листів. | Риси немає. | Риси немає. |
| 2) На базі під лівою колоною бічна частина карнизу далеко виступає праворуч (від глядача) і покриває навіть креселко Луки. | Карниз менше видається Бічної частини немає. | Карниз має зовсім инші форми. |
| 3) На правій (від глядача) пілястрі, між групами акантових листів і широкою частиною цвіточника, немає ніяких горизонтальних смуг, що зливалися-б з рисами поля. Є тільки горизонтальні валики на вазоні, з боків закінчені. | Те саме. | Цих горизонтальних валиків у цвіточникові майстер не зрозумів і зробив з них продовження тих самих горизонтальних рисок, що заповнюють поле поміж орнаментацією. |
20
