Сторінка:Микола Трублаїні. До Арктики через тропіки. 1931.pdf/421

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Об 11-й год вечора з берега прибувають останні робітники, стомлені надзвичайно. Я бачив, як Омельченко, зайшовши в коридор біля їдальні, впав на палубі й заснув міцним сном, не прокинувшись навіть до вечері. Марієнко, Фока та Соломій заснули за столом, теж не діждавшись вечері, що її подали швидше, ніж за п'ять хвилин.

31/VIII. Доводиться вставати о 3-й год. ночі, бо о пів на четвертій — сніданок, а о четвертій треба йти на роботу. Напружуємо всі зусилля. Закінчили вивантажувати дерево на береги, почали будівлі, копаємо яму для радіо-щогли.

На пароплав приходять ескімоси та чукчі. Вони пропонують в обмін на різні дрібниці хутра білих ведмедят, уламки мамутових бияків, бияки моржа, зуби моржа й т. ін.

Увечері я дістав відпустку на кілька годин і ходив до найближчої сопки, що за 2–2½ милі від Вранґеля (так зветься „столиця“ острова — місце, де розташовано факторію). Чудесна, хоча й утомна прогулянка. Болотяний, тундровий берег укритий мохом та (нерозбірливий текст)денькою травичкою, що стирчить де-не-де;