біля Сибірських берегів, щоб протягом зими торгувати з місцевими тубільцями. А радіограма Міловзорова була така: „Вашої допомоги не потребую. Сподіваюся власними силами пробитися через кригу й цього таки року пройти через Берінґову протоку“.
„Літке“ не було чого йти в кригу. Напрям змінили, й швидко, залишаючи позаду хвилі Полярного моря, „Літке“ йшов до рогу Дєжньова.
9/ІХ. День нічим не видатний. Час од часу зупиняємося, беремо гідрологічні станції і виловлюємо плянктон. Годині о 12-й з'явилася кромка криги, що примусила накрижника звернути на норд-ост. Але незабаром крижані поля зникли, й ми йшли в напрямі ост-остен-зюд.
Радист приніс нову радіограму із „Ставрополя“:
„Довідався, що ви за 40 миль від рогу Північного. Гадаю, було б бажане, коли б хтось поколов кригу в цьому районі. Проте, потверджуємо, що допомоги не потребую. Міловзоров“.
Наша відповідь була така: „Повідомте конкретно, чи потребуєте допомоги, чи ні? Накрижник має пошкодження, вугілля лишилося
