Сторінка:Микола Хвильовий. Досвітні сімфонії (1922).pdf/11

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено



Ми чули — бачили і вибухи і морок —
чи то сузірря мріяли в снігах,
коли по рейках тихих семафорів
пливла зелена
 фантазійна
 путь?

А сьогодня ваше ізмарагдове слово —
на чорта?
На чорта, коли нема молитви?
Кінь непідкований негідний,
кінь непідкований по брукові не побіжить,
а ми хочемо —
 без межі,
д'єх — без межі!

Молимося тобі, невідомість минулого,
 сучасного і майбутнього.
Молимося мудрости і віку, і секунди.
Молимося тому, чого не знаємо,
бо наша молитва — жага все-всепознання.

Клавіатурте розум, почуття і волю!
Клавіатурте!