II
Зачорніло на путі,
а на серці синій смак.
Там на плесах за горами,
за горами на узліссі
задрімала осінь.
… А ми —
до брами йшли
з посьолку
… чи христіяне у катакомби?
… Середневіччя сниться…
А там —
вже підіймався в гору гомін
і вже гуде, гуде і россипається залізо
— до неба ліземо в задумі.
В списах… чи може над списами?..
круки заснули… стережуть.
А далі простір, фіолєти,
А далі — далі трап
і во́ди — во́ди росплескались —
блакитного цебра.
III
Сонце! Засмійся у мій кошик!
Полоскочи моє блискуче долото,
як я замріяну далеку далину,
