Сторінка:Минають дні.djvu/23

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено



Днесь голод, смерть, кати
В Гуцульщині гуляють;
І змучені брати
Заковані вмірають.

Лищень орли кружлають
І крильми лопотять,
Мов наших закликають;
Вони летять, — кудись летять…


Василь Вишиваний. Минають дні (1921) - c.09.jpg