Перейти до вмісту

Сторінка:Минають дні.djvu/29

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Незнаним Героям.


Заздрю я тим, котрі в землі вже сплять,
Яких ніхто не знає;
Які на віки вже мовчать,
Й ніхто їх не кохає…

Голубить тих забутих без імен
Земля, мов рідна мати;
Цілує їх в ночі і в день,
Щоб їм любов віддати.