Сторінка:Михайло Грушевський. Всесвітня історія (1920).djvu/15

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено
— 11 —

сей зветься Аккадом, по імени одного з міст. Семітські ватажки Аккада, що прийшли сюди як завойовники з Арабії, осїли ся між місцевою людністю й прийняли її культуру. Потім силкували ся підбити собі також і міста полудневих Сумерів. В боротьбі й суперництві ріжних сумерських і аккадських городів і князїв пройшло кілька столїть на переломі IV і III тисячилїтя.

У аккадських Семітів ще свіжа була їх воєвничість, а полудневий Сенаар мусїв боронити ся заразом і від своїх східнїх сусїдів-гірняків; тому семітські князі Аккада брали над ним гору. Між рр. 2800 і 2500 з них вийшли сильні володарі, які підбили землї Сенаара — вони називають себе царями Сумера і Аккада. Се царство простояло коло двохсот лїт. Воно мало своїм наслїдком, що аккадські Семіти ще тїснїйше злилися з Сумерійцями, і семітська мова витїснила з ужитку сумерійську: ся зісталась на дальші часи тільки мертвою, книжною мовою.

Потім на Месопотамію вдаряє нова хвиля аравійських кочовників; се був великий рух семітських орд, загально званий аморейським. З них були Хананеї й Ізраїльтяне, що заволоділи Палестиною. Одна з хвиль сього потоку вдарила на старий Аккад, тим часом як Сумер розбили гірняки Етама. Боротьба сих двох воєвничих завойовників скінчилась перемогою Аморейцїв; їх ватажки заснували в межирічї нове царство — столицею його був уже Вавилон. Перед тим се було малозвісне місто, але за два тисячі літ перед Христом воно виростає в великий торговельний та промисловий центр, надає імя всїй країні. Переймає реліґійне і культурне значіннє від полудневих, сумерійських міст, які тепер підупадають зовсїм. Вавилонський бог Бол, або Ваал набирає центрального значіння; його семиповерховий храм, на честь семи планет, стає головною святинею Месопотамії. З культурного погляду Вавилонія доходить світового значіння. Вавилонські вироби и товари стають славні на цїлий світ.

Семитські завойовники прикладають всї старання до того, щоб як найкраще присвоїти тутешнї культурні здобутки і порядкувати свою державу за їх помічю. Найславнїйшою