11. Еґейська доба і грецьке розселенне. В першій половині останнього тисячилїтя перед Хр. в східній частинї середземного басейну починає підійматись нова культура — грецька, або еллїнська, гелєнська, як вона себе називала.
Перед тим в сих сторонах розвинула ся культура, котру звуть Еґейською, — відмінна від єгипетської і сірійсько-вавилонської, але тісно сплетена з ними звязками і зносинами. Індоевропейське розселеннє, що йшло в балканські краї і звідти на острови, підірвало, поруйнувало єго культуру, але з її руїн у грецьких племен сього розселення стало підійматись культурне житє, яке прийняло еґейську культурну спадщину, еґейські і вавилонсько-єгипетські культурні здобутки. Але в сїм розвою воно самостійно переробило їх і дало нову культуру, яка потім і безпосередньо і через культуру римську стала підставою пізнїйшої європейської цивілїзації. Разом з культурою єврейською вона, ся греко-римська культура наложила на неї свою печать на всі пізнїйші часи, і се надає таке значіннє грецькому житю — властиво і не всїй Греції, а тим дрібним часточкам її, де розвинулось се преважне культурне житє.
Самі Греки були несвідомі сього. Вони починали свою історію від так званого походу Гераклєвих потомків на Пельопонес, коло першої тисячі перед Христом. Тодї мовляв дорійські племена Греків, разом з иньшими, вийшовши з гірських країв нинїшньої північної Греції, під приводом потомків славного героя Геракля, опанували Пельопонеський півостров і положили початок першим історичним грецьким державам — Арґосови і Лякедемонови. Все що дїяло ся перед тим, заховалось у них тільки в неясних споминах, завдяки місцевим
