людей з не-Украінцїв, тим лекше буде робота Украінців і тому вони можуть їх тільки витати тут на Украіні.
Від закінчення зїзду проминуло кілька днїв. Можна зібрати вражіння й подїлити ся гадками з приводу його.
Скільки я міг вияснити собі з тих голосів, які довело ся переслухати за сї днї, загальне вражіннє від зїзду зістало ся втїшне. Зїзд був людяний, представляв собою велику сїть орґанїзацій, що обхоплювала собою переважну частину нашої території. Він вивів на видовище масу нових людей, з ріжних українських верств: представників селянства, салдатіт, робітників і невважаючи на все намітив дуже однодушно основні лінії української полїтичної тактики, не кажучи про полїтичну плятформу. Не без того, щоби деякі промовцї не впадали часами в мітінґовий тон, виливаючи те, що наболїло на сердцї, перед свідомим громадянством, котре вперше побачили перед собою в такій масї. За всїм тим зїзд взагалї мав характер дуже дїловитий, зробив за сї три днї дуже богато й посунув справу орґанізації значно наперед.
Сї втїшні помічення стають ще втїшнїйшими, коли до того розважити ще обставини, за яких зїзд скликав ся. Вони зовсїм не спріяли орґанїзованости українського громадянства.
