Ви ворожили Кистяковському; я и другі таки закохались в Александрі Федоровичу, у твердий завіт поклали, держати з ним переписку именно етнографичну, в предметі народних юрид. обичаів. Розумієся, що записна тут праця в Галичині ще и не починана, бо готових вона людей, спеціялістів вимагає. Ще раз, дуже Вам дякую за знайомство с Кистяковським. Через него я и передав листи з инструкциєю и адресами що до виставки, в Киів і Харків, для дальшого розширеня.
Зганув я оноді про потребу сходин наших людий у Львові. Пристаючи на Вашу раду: зробити сходини при зборах „Просвіти“, додаю ще короткий програм тутки и шлю єго Вам с прозьбою, коли він и по Вашій думці буде, толково и ясно пересказати Навроцькому, — а той при случаю, на пр. в клюбі у Сушкевича, людий добере і працю розправить, щоб богдай
