другий, не знаю чого, общиною. Обидва претендували на імя молода громада і не дуже то мирились проміж себе. Мене більше інтересували перші, моі будучі слухачі. З тими я й більше познайомився.
То були молоді люде досить щирі, але трохи вялі, може через те, що були переважно з духовних семінарій і через те старіщі віком, ніж звичайно наші студенти з гімназістів. Вони досить примірно працювали над лекціями й над вибором слів до украйінського лексикону (праця, з рештою, плачена); деякі поробили інтересні праці по історіі Украйіни по вказівкам професора, але загального образування, навіть історичного, мали не багато; більша частина навіть не знала й не чула потреби знати европейські мови. Звісно, політичне образуваннє йіх було зовсім слабе. В так званих радікальних (соціалістичних) кружках молодіжі,
