Сторінка:Михайло Драгоманов. Австро-руські спомини (1867—1877). 1889.pdf/238

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

(Підписалось тридцять один чоловік[1]).

Чималою радостю наповнив нас сей лист з Украіни, бо він показує нам не тілько, що наші брати Украінці интересуються живо справами своіх родимців в Галичині, але є ще й новим доказом того, що симпатиі Украіни, а тим самим и симпатиі ліберальноі Россиі, се б то тоі, котора шукає щастя свого краю не в розширеню границь, а у піднесеню и розвою єго, и з которою у політичних, социяльних, релігійних и в культурних питаннях наші украінскі брати в загалі идуть разом, — що симпатиі Украіни и поступовоі Россиі суть по нашій стороні, по стороні галицьких Русинів-народовців.

 
  1. Між підписавшими сей лист було чимало й „словарників“, котрі з радістю говорили мені, що вони „в перший раз беруть участь в ділі, котре має прінціпальний характер“.