Сторінка:Михайло Драгоманов. Австро-руські спомини (1867—1877). 1889.pdf/248

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ноі чужою силою, можуть розвитись и зреалізуватись найкрасчі поступові засади, як життя розумового так и матеріяльного, на правдиву несфальшовану користь народови, а вбачаючи нашу народність, и за нашого часу, у великім небезпеченстві винародовленя у Галичині як и у нас (з другого боку), ми не можемо не прилучити нашого голосу до слова редакциі „Правди“, що нашою головною цілею єсть хороненє своєі національности и розвій свого народа, окремішнёго як від польского, так и від великоруского, и що тій головній ціли повинні підклонитися усі инші питання нашого розвою и поступу, позаяк усі наші поступові бажання можуть справдитися тільки під умовою досягненя головноі ціли.

2. Розбудженє самовіжі и рух народности пригніченоі и позбавленоі своіх природніх прав вже, яко протест,