До посилки додав Навроцькому гарячий лист, котрий певно пробрав його до живого, так що незабаром початок моєі праці появивсь у „Правді“ з дуже сімпатичною для мене приміткою. Потім проходить місяць, другий — нема в „Правді“ дальше моєі праці… Питаю, чому? Але зі Львова нічого не пишуть, а з Украйіни, з Ряшова, з Відня впять пишуть про негацію…
Незабаром лучилась нова пригода, з поводу котроі я вступив у новий конфлікт з „Правдою“. То було святкуваннє Шевченківського дня в Цюріху в 1873 р. В той час зібралось кілька Русинів-Галичан у Цюріху, де вони вчились в політехниці, і також набралось чимало Украйінців з Россіі, між котрими були й такі, що признавались до національности украйінськоі, але частина вважала себе русскими, тоб то не ділила себе національно від Великорусів, хоч деякі з них і не цура-
