Будеш ти мене в вірі християнській укоряти,
Буду тебе паче всіх невольників доглядати,
Старії кайдани направляти,
Ланцюгами за-поперег втроє буду тебе брати!«
То тії два турчина теє зачували,
До Алкана-Паші прибували:
»Алкане-Пашо, трапезонське княжя!
Безпечно гуляй!
Доброго і вірного клюшника маєш:
Кішку Самійла в щоку затинає,
В турецьку віру ввертає!«
То Алкан-Паша,
Трапезонськеє княжя,
Великую радость мало:
Пополам дорогії напитки розділяло,
Половину на галеру одсилало,
Половину з дівкою Санджаківною уживало.
Став Лях-Бутурлак дорогії напитки пити-підпивати;
Стали умисли козацьку голову клюшника розбивати:
»Господи! єсть у мене що і спити і сходити,
Тільки ні-з-ким об вірі християнській розговорити…«
До Кішки Самійла прибуває,
Поруч себе сажає,
Дорогого напитка метає,
По два по три кубки в руки наливає.
То Кішка Самійло по два по три кубки в руки брав:
То в рукава, то в пазуху, скрізь хусту третю до долу пускав.
