То турки-яничари свічі у руки брали,
Поміж рядів прохожали,
Всякого чоловіка осмотряли…
Бог поміг: за замок руками не приймали!
»Алкане-Пашо, безпечно почивай!
Доброго і вірного клюшника маєш:
Він бідного невольника з ряду до ряду посажав
По три по два, старії кайдани посправляв;
А Кішку Самійла ланцюгами у троє приняв«.
Тоді турки-яничари у галеру вхожали,
Безпечно спати лягали;
А которії хмельні бували, на сон знемогали,
Коло пристані Козловської спати полягали.
Тогді Кішка Самійло полуночної години дождав:
Сам між козаків устав;
Кайдани із рук, із ніг у Чорне море пороняв;
У галеру вхожає, козаків пробужає,
Шаблі булатнії на вибір вибірає,
До козаків промовляє:
»Ви панове, молодці, кайданами не стучіте,
Ясини не учиніте,
Ні которого турчина в галері не збудіте!…«
То козаки добре зачували:
Сами з себе кайдани скидали,
У Чорне море кидали,
Ні одного турчина не збудили.
Тогді Кішка Самійло до козаків промовляє:
