Сторінка:Михайло Дубовик. Багряний листопад. 1941.pdf/22

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
СТРЕМЕНО

В пилу іржаве стремено́
знайшов я на дорозі.
Кому належало воно?
Чия нога в остро́зі
у запалі рвучких атак
на нього налягала,
коли клинок, як смерті знак,
рука бійця здіймала?

А може в ньому берегла
жорстокий присуд доля,
як вершник, вибитий з сідла,
з конем летів із поля,
по перелогах, по стерні
волікся головою,
у непотрібнім стремені
застрянувши ногою?