Цю сторінку схвалено
НІЧНИЙ ВІТЕР
Моїм синам
Вітер стука у віконницю,
наганя нудьгу-безсонницю.
Чи то, може, при вікні
три засідлані коні?
Так, гримлять вони копитами
при віконці, під ракитами.
Вже весна, вже пахне степ,
перший пролісок цвіте.
Три коні брязчать вудилами.
Вітер стука в шибку крилами.
Підіймайтеся ж, сини,
та поїдьмо в світ ясний!
Будем їхати містечками,
будем брязкати вуздечками,