Сторінка:Михайло П. Драгоманов. Переписка. Зібрав і зладив М. Павлик T. I. (1901).pdf/118

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

простим пашенним льудьам ніхто не давав. Поки шчо, вони тільки зоставались вільними там, де повтікала шльахта. А јак земльа за ними не була признана, то потроху і стали ці прості льуде обертатись у „послушеньство“. Сам козацькиј батько Богдан Хмельницькиј мав од королів польских надані села „на правѣ помѣстномъ съ подданными“. А посланці јого, которі јіздили в Москву вмовльатись з царем про вольності козачі, — генеральниј судьдьа Саміјло Богданов і перејаслівськиј полковник Павло Тетерьа, подавали в марці 1654 р. цареві челобитьтьа, в которім прохали, шчоб: „мнѣ судьѣ на мѣстечко Имглѣево-Статый съ подданными въ немъ будучими и со всѣми землями издавна до Имглѣева належащими и на тѣхъ земляхъ подданными будучими, а мнѣ полковнику на мѣстечко Смѣлую такожъ съ подданными въ немъ будучими и со всѣми принадлежностями, полями, лѣсами, уходами и озерами, которые имѣютъ быть со всѣмъ, какъ и прежде было. И чтобъ есмы были вольны въ своихъ подданныхъ, какъ хотя ими уряжати и обладати, мы и дѣти и наслѣдники наши, которые бы имѣли отъ насъ тѣ маетности одержати; и чтобъ до нихъ никто кромѣ насъ и наслѣдниковъ нашихъ никакого дѣла не имѣлъ вѣчными времяны. Также чтобъ намъ вольно было на тѣхъ земляхъ своихъ, которыя съ милостиваго жалованья его царскаго величества будемъ имѣти, людей селить, какъ которые къ намъ будутъ приходити, мельницы ставити и всякіе пожитки, какіе нибудь прежде были и какіе сами можемъ привлащить и вымыслить, можемъ приспособляючи безъ всякой въ томъ ни отъ кого помѣшки. Также потомъ челомъ бьемъ, чтобъ намъ вольно было всякія питья для своихъ же подданныхъ держати, вино курити и откупъ, какъ извычай есть на Украинѣ имѣти и при всемъ томъ извычаю, какъ въ томъ краѣ веведется, пребывати“. Про це усе просили пани Богданов і Тетерьа у царьа „привиліјі на хартіјах, золотими словами писаних“.

„Колись польскі пани також само позабірали землі і перш усього старались захопити за тим такі струменти та заводи, шчо најпотрібнішчі хліборобові, або