Сторінка:Михайль Семенко. Повна збірка творів. Том 1. Арії трьох П'єро, кн. 1-4. 1929.pdf/160

Сьогодні вночі мене задушить кошмар,
бо я згадав чорне дно у прозорому Пслі.
В моїй душі — найбільше, найбільше хмар,
бо я син землі.

Спітнілий бруд, протилежності і контрасти —
такий закон.
Як легко підвестись, як легко упасти
і осріблить над клоакою балкон.

Не покажу тобі радости, бо сильніші муки.
Я не хочу, щоб ти — ясна і чиста — стала

сумна.

Ні, ви подумайте: зорі і зелені луки —

моторошність і незатишність пслового дна!

16 — IV. 917. Владівосток.

ЗАКОН