Сторінка:Михайль Семенко. Повна збірка творів. Том 1. Арії трьох П'єро, кн. 1-4. 1929.pdf/241

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Я ходив з нею, далеко були ми —
обходили немало поля і попали в ліс.
Скільки прани — бо не були ми злими —
я звідти в кімнату приніс!

Сьогодні сиджу. Не вабить синій сніг.
У дзеркалі дививсь на риси.
Не бачив сад моїх сьогоднішніх ніг.
Цілий день пробув і самотньо згризся.


ПОДОРОЖ