Назустріч багряному сонцю що встає в
димотумані з-за похмурої сопки
я шлю свій рожевий привіт.
І сонцю і димній бухті й цьому пароплавові
щойно з Америки прибувшому
також моє поважання.
А в суботу я піду в мережчату залю місцевого
„Золотого Рогу“
де концерт бемольний має дати скрипачка
в ажурній сукні.
Звичайно, ми з нею чужі й далекі й навряд
щоб я навважився сказати їй моїх кілька
дерзостей
але ж мушу я кинути їй комплімента,
привітавши шовкові оаз-волоски під її
елястичною пахвою.
Я дивлюсь у вікно на жовнірів і на те як
розвантажують пароплав „Hénrik Ibsen
North“
і також на маневруючий на пристані потяг
з кількома брудними червоними
повізками.
Занімів Морзе латунний інвалід ніч пройшла
більш немає депеш
ранкові моє вранішнє привітання.
28 — І. 916. Владівосток.
ПРИВІТАННЯ