ДУМКА.
Тяжко-важко въ сви́ти́ жити
Сироти́ безъ роду;
Нема куды прихилиться, —
Хочь зъ горы та въ воду!
Утопився бъ молоденькій,
Щобъ не нудить сви́томъ;
Утопився бъ; тяжко жити,
И нема де ди́тись.
Въ того доля ходить полемъ,
Колоски збирае;
А моя де-сь ледащиця
За моремъ блукае.
Добре тому богатому:
Его люди знають; —
А зо мною зостри́нуться, —
Мовъ не добачають.
Богатого губатого
Ди́вчина шануе;
Надо мною, сиротою,
Сміеться, кепкуе.
«Чи я жъ тоби́ не вродливый;
