во̂йто̂вства и дѣляться зъ ними землею и деякими користями н. пр. зъ млыно̂въ, коршмы и т. и., не дбаючи зовсѣмъ о призво̂лъ королѣвскій. И до́бра земски̂, и во̂йто̂вства надавано въ дѣдицтво, продавано, дѣлено, а орудували ними члены цѣлои родины. Дѣдичеви и во̂йтови надавано землѣ, першому въ певныхъ давныхъ границяхъ наданои волости, — другому ланы, сѣножати и инши̂ деяки̂ користи въ межахъ сеи волости. Во̂йто̂вство надававъ король хоробрымъ мужамъ такожь за славни̂ прислуги воєнни̂. Дѣдичь поберавъ земни̂ плоды и чиншѣ зъ ро̂лѣ та роботизны поселеныхъ кметѣвъ, а во̂йтови призначувано якусь частину чиншѣвъ (звычайно шесту часть) та земныхъ плодо̂въ за прислуги воєнни̂ яко дѣдичну власно̂сть съ правомъ продажи и алієнаціи, однако жь первѣстно за выразнымъ призволомъ королѣвскимъ.
Дѣдичь и во̂йтъ поносили тягарѣ воєнни̂, скупляли свои датки, що бъ выслати самострѣлъ або во̂зъ на во̂йну. Дѣдичь и во̂йтъ одержувавъ во̂дъ короля всяку власть, судити, засуджувати и карати всяку збродню, що сталась бы въ границяхъ волости надѣленои правомъ тевтоньскимъ.
Однако жь помимо тои анальогіи мѣжь дѣдичемъ а во̂йтомъ, во̂йтъ бувъ посередникомъ мѣжь дѣдичемъ або королемъ а ихъ по̂ддаными. Во̂нъ поберавъ чиншѣ и данины, зъ нихъ выдѣлявъ собѣ частку призначену, а останокъ во̂ддававъ панови сеи волости або королеви. Во̂нъ мавъ бачно̂сть на те, що бъ кметь сповнявъ повинни̂ свому панови тягарѣ, а дѣдичь не мо̂гъ кметя угнѣтати, бо во̂нъ зъ нимъ не стыкався безпосередно. Якъ постановлено сего посередника мѣжь королемъ, дѣдичемъ а по̂дданымъ, означено докладно, звычайно на письмѣ, повинности и данины — во̂дъ ро̂лѣ та робо̂тъ мѣщанъ або кметѣвъ, яки̂ во̂йтови а яки̂ дѣдичеви були повинни̂. Не було отже нѣякихъ дово̂льностей въ по̂двысшаню тыхъ повинностей и тягарѣвъ.
Польски̂ королѣ и руски̂ магнаты, переняти̂ духомъ релігійнымъ и глибокою побожностю, дарують адміністраторамъ лат. костело̂въ села въ давныхъ ихъ границяхъ, зъ усѣма ужитками та правами, яки̂ належали имъ самымъ. Мавши таки̂ земски̂ до́бра, надани̂ костеламъ, адміністраторы тыхъ костело̂въ становищемъ суспо̂льнымъ окро̂мъ высшого свого стану ро̂внялися дѣдичамъ. До того ще мали вони бо̂льше во̂льностей,
