Сторінка:Мыкола Костомаров. Руина І. Гетьманованє Бруховецкого (1892).djvu/26

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 18 —

окрѣпленыхъ, а то бъ то сего не добути. Та й якъ єго во̂дважитися ити дальше въ Московщину, коли мы не спроможемося добути порубежного мѣсточка“.

Король послухавъ и казавъ рушити таборъ. Стали на тому, що бъ обложити Глухо̂въ, зробити по̂дкопъ и пустити несподѣваный выбухъ, та того самого часу, черезъ пороблени̂ выбухомъ проломины рушити съ пѣхотинцями на мѣсто.

Почали копати по̂дъ землею печеру (суточки): и прокопавши троха роздвоили єѣ: зъ одного боку повели єѣ до „водянои брамы“, а другимъ ко̂нцемъ на другу браму. А що бъ обложенцѣ не домыслилися про по̂дкопъ, Поляки вели приступы на валы, доки та печера буде готовою: але земля була мерзлою; копати було неспо̂дручно.

На останку ско̂нчили печеру и вкотили въ неи ко̂лькадесять бочокъ съ порохомъ. Одна міна выбухла не по̂дъ самою „водяною брамою“, до котрои прямували єѣ инжинєры, а захопила трохи валу и зробила про̂рву. Сюды метнулися пѣхотинцѣ, а за ними й драґоны й королѣвска ґвардія: позлазили съ коней и принялися за мотыки й сокиры. Але й обложенцѣ всѣ силы свои сюды жь сперли. Роспочався страшенный бо̂й! Поляки злазили на валы и гордощами роспускали на нихъ свои коругвы, яко ознаку побѣды; але козаки выстрѣлами збивали ихъ и вони котилися зъ валу сторчь головами. Деяки̂ черезъ купы землѣ, котра насыпалася зъ розо̂рваного валу, перелѣзли черезъ ро̂въ и пустилися рубати палѣ за ровомъ; але козаки спыхували ихъ и вони стро̂мголовъ летѣли въ ро̂въ, немовь въ пекло, якъ каже польскій историкъ. Ти̂, котрымъ поталанило втекти ранѣйше, зъ журбою росповѣдали своимъ товаришамъ, що скро̂зь щелины чистоколу бачили другій ще ро̂въ, а за нимъ и другій ще валъ; тымъ-то коли бъ вони й добули першу лаву окрепо̂въ, то ще бъ пововтузилися коло другои. Отака невдача выпала и съ пробою впертися въ мѣсто черезъ проломину, зроблену выбухомъ. У Поляко̂въ полягло тодѣ бо̂льшь тысячу чоловѣка: доволѣ вбито було и офицеро̂въ.

Жаднои користи не давъ Полякамъ другій рукавъ печеры, котрый вели по̂дъ другу браму. Инжинєры такъ зле закопали міну, що коли довелося запалити єѣ, такъ вона настояще не выбухла, а козаки, що були при польскому во̂йску и повинни̂ були ринутися на валъ, замѣсть того кричали та