зраховувала скількість коштовного краму, що лежав уже по скринях, Сімеон урочистішим трохи, ніж звичайно, голосом та з щоразу більшим запалом говорив Горієві:
— З кожної літери святих наших книжок можна витягти кіш приписів, що до їхнього виконання муситиме братися кожен щирий син Ізраеля. Таке є завдання Beth-dinu, мудрого зібрання, що нараджується над нашою майбутністю в Ябуе. Так, Горіє! з кожної літери кіш приписів! І вони-ото, як мур непорушний, відгородять з усіх усюдів Ізраеля від чужих народів. Хай кожний вчинок свій доконує інакше і кожну годину свого життя збуває інакше, ніж сини чужих народів, і не змішається він тоді з ними й не потопне посеред них, як марна крапля в неосяжному океані. З кожної літери кіш приписів! А коди хтобудь єдиного з тих приписів, щонайдрібнішого може, не захоче виконати, проклін на того! проклін суворий, невблаганний, що з-помежи живих його виключає; а тіло й душу віддає на поталу янголів смерти та помсти! Доконання цієї справи і є завдання Betg-dinu, що засідає в Ябуе… Тому ото й моя душа перебуває частіш там, ніж тут…
Горій повільно хитав головою, вкритою русявим, просивим уже волоссям, а на його білому, у дрібні зморшки зореному обличчі малювався лагідний смуток. З-перегодом він простяг догори вказівний палець і почав принишклим голосом:
