До матері й дружини претор майже з покорою говорив:
— Вибачте мені, що я раз-у-раз баламучу ваш спокій. Я повинен був би примовкнути, коли ниций сирієць, підбармовуючись до Веспасіянової зажерливости на гроші, укладав немилосердні та несправедливі пляни нових податків. Адже відомо, що станеться так, як дораджує цей лис, але ж я — поривчастий і дражливий. Над своєю головою вчуваю Дамоклів меч. Є це справа Кара та Аргентарії. А той, хто не є певний, чи його „завтра“ буде біле чи чорне, за голуба бути не може.
Тепер ще раз слова Каї Марції, якнайкраще, звичайно, про все завідомленої, потвердили ті побоювання, що повні були сьогодні ними Фаніїні очі, коли вона дивилася на стурбоване обличчя свого чоловіка. Артемідор, що, споживши у себе вдома легкий prandium, сказав Гелієві, аби йшов укупі з ним, і швидко, весело знову попрямував до Затибря, зупинився побіля Германікової арки й спохмурнілими очима перебігав по різьбах, що її прикрашували. Різьби ці являли собою січі й перемоги, здобуті одним із щонайкращих та найшляхетніших лицарів римської минувшини. Цієї чистоти й шляхетности, голосної слави й великої популярности в народі заздрив йому Тіберій, цей розумний, та жорстокий державець, що тисячами кривавих жертов зміцнив діло свого попередника Августа. Чи впав Германік, завчасно вмираючи,
