єнтація, як тактичний спосіб боротьби, має таке-ж саме оправданнє в буденних життєвих обставинах, як і орієнтація російська або польська. Оріґінального в нїй нїчого немає. Заімпонувала вона неполїтикови Донцову по його переїздї до Галичини, як велика полїтична мудрість лиш тому, що він нїчого мудрійшого на полїтичнім виднокрузї Галичини добачити не міг. Він старанно, з запалом і не без успіху перекладав сю переважно польську полїтичну мудрість на українське і ширив її досить ревно по наших видавництвах, оскільки російська орієнтація деяких наших редакцій не закривала йому до того змоги.
Ще раз: на буденнї передвоєнні часи се була користна праця. Її треба лиш відповідною міркою змірити й не плутати з самостійництвом, з яким вона не має більше спільного як і всяка инша полїтична „орієнтація.“ Орієнтація міняєть ся від того, які полїтичні взаїмовідносини істнують в данний момент між тими партіями чи націями, яких інтереси перехрещують ся з нашими. Щоби бути справжнїм полїтиком, треба мати основну цїль, до якої прямуємо; тодї можемо сміливо в відповідній хвилї держати ся тої чи иншої орієнтації. Лиш орієнтація не сміє не тільки не заступити, а навіть на хвилинку затемнити основну цїль. Загубимо цїль — станемо ігра-
