Сторінка:Міґель де Сервантес Сааведра. Дон Кіхот Ламанчський. 1936.pdf/11

села — казав, що ніхто не вийде проти рицаря Феба, а якщо хто й може рівнятися з ним, то хібащо дон Галаор, брат Амадіса Гальського.

Кінець-кінцем, ці книжки так захопили нашого ідальга, що, читаючи їх, він проводив ночі від смерку до ранку й день — від вранішньої до вечірньої зорі. Отак через безсоння та постійне читання він сушив собі мозок і збожеволів. Його фантазія виповнилася всім тим, що він вичитав з книжок — чарівництвом, змаганнями, бійками, викликами на бій, ранами, любовними листами, коханням, заздрістю та різною нісенітницею.

Він упевнив себе, що вся ота сила-силенна пригод у книжках — чистісінька правда, і нічого в світі не було для нього правдивішого за них.

Він казав, що Сід Руі Діас^[1] був дуже гарний рицар, але не міг рівнятися до рицаря Полуменистого Меча, який одним махом вклав двох надзвичайних і бундючних велетнів. Багато гарного казав він про велетня Морганте^[2], що один із усього велетенського роду чванливого й нечемного — був ввічливий та добре вихований. Та найкраще ставився він до Рейнальда Монтальбанського, а особливо коли бачив, як той виїздив із свого замку, грабував усе, що тільки міг, і вкрав навіть за морем статую Магомета^[3], зроблену, як каже історія, з чистого золота. За те, щоб дати доброї прочуханки зрадникові Галалонові, він оддав би ключницю, та й небогу на додачу.

Зрештою, він збожеволів зовсім, і йому вроїлася в голову думка, якої досі не було ще ні в одного божевільного. Йому здалося пристойним і конче потрібним — щоб
——————

1. Сід Руі (Родріго) Діас — герой іспанської феодальної поеми, т. зв. романсів про Сіда (історична особа — жив у другій половині ХІ сторіччя).
2. Морганте — герой жартівливої поеми італійського буржуазного поета Луїджі Пульчі (1432-1484).
3. Основоположник магометанської релігії. Симпатії Дон-Кіхота — це вияв загального руху европейських держав того часу на схід — Аравію, Месопотамію, Африку й Туреччину. Цей загарбницький рух, що йшов під гаслом боротьби за христіанство, характеризував період первісного капіталістичного нагромадження. Багаті країни Близького Сходу, з високою культурою, в ім'я христіанського бога були зруйновані, розграбовані.

5