Один із зброєносців почув його слова й підніс угору свою аркебузу[1], якою, безперечно, розтрощив би Санчові голову, якби Роке Гінарт не крикнув і не звелів йому спинитися. Санчо перелякався й вирішив не розтуляти рота, доки житиме серед цього люду.
Одійшовши трохи набік, Роке написав листа одному своєму барселонському приятелеві. Він повідомляв, що зараз у нього славетний Дон-Кіхот Ламанчський, той мандрівний рицар, про якого стільки говорять. Він написав також, що цей рицар — найдивніша та найутішніша людина в світі, і обіцяв через чотири дні привезти його на міську набережну, цілком озброєного, на Росінанті і з його зброєносцем Санчом на ослі. Про це треба було сповістити його приятелів Ніарросів, щоб ті могли порозважатися; а Кадельяси мусіли бути позбавлені такої приємності. Проте, це здавалося неможливим, бо безумства та розум Дон-Кіхота й дотепи Санча Панси мали завдати втіхи цілому світові. Цього листа Роке послав з одним із своїх зброєносців, який, змінивши костюм розбійника на вбрання селянина, прийшов до Барселони й передав його за призначенням.
Дон-Кіхот прожив з Роке три дні й три ночі, але й трьохсот років не вистачило б, щоб дивитися й дивом дивувати на Гінартів побут. Тут були вони ранком, там обідали. Іноді тікали, не знаючи від кого; іншим разом чекали, невідомо кого. Спали вони на ногах і переривали сон, переїздячи з місця на місце. Весь час висилали вони розвідувачів, перевіряли вартових, роздмухували гноти своїх аркебуз, хоча їх було у них небагато, бо всі були озброєні кремінними пістолетами.
——————
- ↑ Аркебуза — велика старовинна рушниця.
303
